Цей день трагічний в історії українського народу,який втратив у тій війні мільйони своїх дочок і синів:на фронтах,в окупації,у братовбивчій різні...
Чи допомагала пісня вижити в тій страшній людожерні?Який український внесок у скарбницю пісень,обпалених війною?
Бо співали і наші ,з України:Леонід Утьосов і Марк Бернес,Борис Гмиря і Петро Білинник,
Тарапунька і Штепсель,фронтовики-бандуристи,
кобзарі,гармоністи...
Рідною українською звучало в тих піснях:Дніпро,
мати,хата,сину,очі...

По-моєму, ви перебільшуєте - української радянської воєнної пісні НЕ ІСНУВАЛО. На фронті з українського співали хіба що народні пісні, та й то обмежену кількість. Все інше, всілякі там Утьосови та Шульженки не мають ніякого відношення до української пісні.
І знову забуваємо про "третій фронт", про сотні тисяч наших краян, які воювали і проти Гітлера, і проти Сталіна. А ось тут якраз була розвинена пісенна творчість - сотні повстанських пісень, а також стрілецькі пісні початку ХХ століття.

Так для того ж і розпочато дискусію.
А вірш -пісня Володимира Сосюри "Любіть Україну!"
Допомагало людям і поетичне слово Тараса Шевченка,Олександра Довженка,Олександра Олеся,
Олега Ольжича,М.Петренка,П.Воронька,Д.Білоуса і гумор Остапа Вишні...
Пісні оборонців своє землі-радянських партизан і січовиків ОУН(УПА).Такі тодішні реалії.
Така наша гірка історія.Дай,Боже, розуму всім!

От тільки де українська пісня у виконанні Утьосова чи, наприклад, Бернеса (ніколи не чув, можливо щось і співав, але значно раніше (до мене)). На http://smoz.ru/ безліч їхніх пісень, та всі у стилі ("стаит расія ґолову скланя") може десь і є українською, але думаю як і є, то крапля в морі. Івана Козловського і то в українському мало. Доречніше було б відзначити Таранця, Гнатюка тощо. А ще, як відомо, українські пісні співали до війни О. Петрусенко, С. Крушельницька., співалися просто в народі але з популярністю хоча б на всю УРСР, не кажучи про СРСР було слабенько..

Оксана Петрусенко була надзвичайно популярною саме в народі, і то вже посмертно. Я добре пам'ятаю 40-50-ті роки, коли її грамплатівки були в кожній хаті Центральної України, де тільки водився патефон чи грамофон. Відгомоном тієї популярності служить той факт, що всі наступні сопрано, по сьогодні, вигострюють зуби саме на її репертуарі, але зуби ті зазвичай щербляться. Часом хтось і переплюне її в вокально-технічних показниках, але так передати душу пісні - зась.
В Західних областях, мабуть, її шанували менше, оскільки там більш європейська культура співу, але щось і Соломія Крушельницька особливої слави там не здобула - може тому, що відслужила свій сценічний вік переважно західним європейцям... проте не дуже впевнений, добре, коли б хто розповів детальніше.

А щодо "української радянської воєнної" - на 100 відсотків підписую останню репліку п. Гориславця. Справді, в загальному розумінні "радянської воєнної" її й не могло бути, бо вона мусила бути патріотичною, а ось тут серцю не накажеш: якщо й видушували з себе щось "патріотичне" запобігливі Українські композитори, то навіть тимчасово та вимучена брехня популярною не бувала.

А от пісні УПА... Це справді унікальне явище, але саме через його унікальність далеко не всім зрозуміле. Найчастіше повстанським пісням закидають примітивізм, вузьку тематику, музичну та літературну недосконалість. Утьосов чи Бернес, бачте, дуже досконалі, а от УПА... неформат...
Добре було складати й співати пісні відгодованим, навченим і захищеним євреям - вони й створили невмирущу російську пісенність воєнних і повоєнних років. Вона по-своєму прекрасна й високопрофесійна. Але в ній і духу немає від того беззастережного, безнадійного героїзму, яким буквально дихають пісні УПА. Пісні УПА - явище не музичне й не літературне, їх треба вміти читати за зовсім іншою абеткою, і тоді відкривається сутність і велич справжнього героїзму (не алєксандрматросовського).

А я хочу дещо "розвільнити" напруженість цієї дати, адже за українським стилем сьогодні ніч на Купайла. Нехай там і приписано Івана, свято від цього гіршим не стає. А ми буквально сьогодні зробили на студії пісню з репертуару гурту "Кобза" у виконанні 12-річної Вікторії Циганюк і хочу привітати усіх з Днем українських закоханих. А дітки наші суперово вокально ростуть, це вам не Міка Ньютон...