З Днем працівника культури!
У цю неділю (20 травня) влада вирішила зробити День працівника культури. Якщо не помиляюсь, раніше він святкувався 23 березня. Вирішили змінити дату, так як цей день постійно припадав у Піст, то і святкувати особливо його ніхто не хотів. Перенесли на травень і добре зробили, адже працівник культури хоче відзначити своє професійне свято не тільки на сцені, а й поза кулісами.
Цей сайт відвідує багато працівників цієї сфери. Я в минулому теж працювала в "культурі" і знаю принцип цієї невдячної роботи. Окрім постійних заходів по вихідних днях, існує ще і обтяжлива і, як на мою думку, маразматична совіцька писанина планів, звітів, якісь наради "переливання з пустого в порожнє", а ще 8-годинний робчий день за мізерну мінімальну зарплатню, яку вже жартома називають "пенсією".
Була б я міністром культури, то для цих людей зробила б робочі години ненормованими. Але я, нажаль, не міністр культури, а просто музикант.
Отож, хочу привітати усіх працівників культури з їх професійним святом і подарувати пісню у виконанні їх колег з Івано-Франківська. Не важливо, чи має хто з вас якесь звання, а чи ні – усі ви Заслужені! Щасти вам і вітаю вас разом з моїми друзями і вашими колегами з Днем працівника культури!
_____________________________ Я перестала боятися жити.
webmaster
модератор
Львів
реплік:2250внесок:55995
16.05.2012 18:07
Я деколи задумуюсь над тим, як ця штука працює зсередини...
От, наприклад, є річниця Т.Г.Шевченка
1. Хто планує ці всі заходи, вечори, концерти, тощо?
2. Яка у нього/неї мотивація?
3. Як це все виглядатиме років, скажімо, через 30 ?
Для Вебмастера, як ця штука працює зсередини - ніяк!
Ця "штука" працює ззовні, але без задіювання тупих якихось "методкабінетів", які давно пора скоротити, щоб держава не витрачала на цю контору бюджетні гроші, бо там - найбільше скопичення пліток, п'янок і (перепрошую) бл...ства.
1.Хто планує ці всі заходи, вечори, концерти - "вимушено за планом" планують працівники культури і змушені виконувати, не будучи впевненими у можливостях і згоді "запланованих" виконавців. У від'ємному випадку шукають заміну, або ж дістають догану, яка колись і за совітів видавалась.
2"Яка у нього/неї мотивація?" - ніякої! Сказали зробити - от і роблять. 3. Як це все виглядатиме років, скажімо, через 30 ? - казали, що буде кінець світу. Після нього - розквіт. Не впевнена, що це стосується управлінь культури, але справжнім працівникам культури бажаю розквіту, а ще бажаю зміни совіцького статусу "працівник культури" на щось інше, більш вартісне.
_____________________________ Я перестала боятися жити.
Я тонко вловила ваш сарказм, Вебмастере. Багато "робітників" цієї "сфери" - нероби, невігласи і профани, але мова не про них, а про справжніх, що працюють і творять, не вимагаючи грошових гонорарів і таких знаю багато. Є можливість і для них зробити якийсь окремий день, бо вже дістали з "Днями бухгалтера, бізнесмена, соцпрацівника"...
Залишилися Дні грабаря і робочих цвинтаря - теж було б почесно. Вигулюю свого собаку на старому цвинтарі і бачу, де один чоловік і дві жінки тримають закритий старий міський цвинтар в ідеальному порядку.
Отож, з Днем культпрацівника!
Або ще запропоную зробити День працівника цвинтаря...
_____________________________ Я перестала боятися жити.
Не тільки універ поплавського, наш "мак-дональдс" теж (така назва прикріпилася до інституту культури і мистецтва Франківського університету через дебільний колір його споруди).
Можливо, я щось зробила не так, бо в свій час сама послала "під три чорти" оцю роботу. Можливо, посада "культпрацівник" - це тупа совдепія, пов'язана з дебільним формалізмом і псевдомистецтвом. Але знаю багатьох людей, які дотепер віддані своїм, нехай непрофесійним, камерним хорам, своїм маленьким драмгурткам...
Працюють на якісь 80-90 грн. в місяць, а то й на
ентузіазмі, є у нас фольклорні хори, учасники багатьох фестивалів у Європі.
А я просто хотіла привітати, бо знаю, що і такі "бідаки" бувають тут на сайті.
_____________________________ Я перестала боятися жити.
Переселяйтеся до мене, буде весело. Беріть свого Біма - буде Любкові компанія. На городі вирощую кукурудзу, батьки в селі мають бульбу, Любкові купую раз на тиждень у селі якісь легені, варю, решта травою заїдає. А прийде зима, то буде холодильник безкоштовний. У горах морози не страшні, бо повітря сухе. То у вас у місті сиро і гидко. А у нас - сонечко у найбільші морози. Навчу вас вишивати, то й заробимо на якусь каву. Навіщо вам когось вчити співати? Вони і так не навчаться, допоки не збагнуть, для чого це все...
_____________________________ Коли гомонять Карпати, цитьте і послухайте. Таку пісню ще ніхто не написав.
Не виходжу,але сподобала нещодавно хлопця.
Тягнув на собі великого рюкзака, відбився від товариства. Запитав дорогу, як пройти. Дізналася, що з Чернігіва. Мене підкупило те, що запитав українською. Провела його короткою стежкою і показала, як зійти до найближчого села, де буде працювати мобілка. Назвався Юрієм.
Все, що знаю. З тих пір тільки про нього і думала. Правда, ми з ним познайомилися і я дала свій телефон, який у горах не скрізь працює. Він після того мені телефонував, але зв'язок обірвався (я надто "ВИСОКО" живу).
Але сьогодні прийшла до села і телефон запрацював. У мене з'явився друг з Чернігіва (у Верховині - одні лохи!). Не знаю, чи надовго залишиться цей Юрко, але точно не "лохане", бо відчуваю душі на кілометр.
_____________________________ Коли гомонять Карпати, цитьте і послухайте. Таку пісню ще ніхто не написав.
webmaster
модератор
Львів
реплік:2250внесок:55995
17.05.2012 02:06
Та ж ні, не було жодного сарказму
Мені насправді цікаво...
Село Макошине - певно моє!
Треба туди нанести візит і пред'явити права на власність.
До Діда Василя: Перелесник за легендами - трохи "курвар", а Юрко на такого ніби й не виглядає. Програмістом десь працює.
_____________________________ Коли гомонять Карпати, цитьте і послухайте. Таку пісню ще ніхто не написав.
Увага! При будь-якому використанні матеріалів сайту обов'язкове посилання (для сайтів - відкрите для пошуковиків гіперпосилання) на "Джерело: проект "Українські пісні" https://www.pisni.org.ua"!