Матеріал пост-фактум перенесено з форуму "Анонс. 27 сiчня. Київ. МУЗИКА СВОБОДИ" http://www.pisni.org.ua/forum.php?ntid=147

Київська міська рада, Управління у справах сім’ї та молоді КМДА, Громадська організація „Арт Екзистенція”, Мистецька агенція «Арт Велес» всьоме презентують вже традиційну акцію присвячену героїчній битві під Крутами:
Крути. Концерт для ангелів.
Традиційна акція в Київському Державному театрі оперети присвячена битві під Крутами пройде вже всьоме, проте в абсолютно новій формі: цього разу вшанування пам’яті Героїв Крут організатори вирішили провести в форматі Ток-шоу, за участі тих хто був в центрі подій Помаранчевої Революції: політиків, студентів - учасників акцій протесту, а також музикантів, які своїми піснями з помаранчевої сцени піднімали бойовий дух учасників революції.

Предметом обговорення стануть героїчні вчинки, що в різні історичні часи будили сумління Нації і не давали їй згинути в найнесприятливіших умовах. Це і Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, і Революційні події 1918-21 рр., і повстанський рух середини ХХ-го століття, події початку дев’яностих, Помаранчева Революція, і багато інших великих та малих вчинків, які здійснили кращі сини і дочки України на шляху здобуття Свободи своїй Нації.

Музичну частину представлятимуть: Тарас Петриненкo та Тетяна Горобець, Марія Бурмакa, Тарас Чубай, Леся Горова, Леся Герасимчук та Королівські Зайці, Фома (Мандри)

Концерт відбудеться 29 січня 2005 року, о 19:00

Вхід за запрошеннями.

Запрошення можна отримати за адресою вул. Богдана Хмельницького, 44, офіс 313.

Джерело: http://artveles.kiev.ua

З історії: 29 січня 1918 року відбувся бій під Крутами: 300 українських юнаків зі зброєю в руках стали до нерівного бою проти кількатисячного війська більшовицької Росії, яке йшло наступом на Київ...
Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі...
Детальніше...

Пісні про подію:

• Балада про Крути
• Бій під Крутами
• Брате!
• Виряжала мати сина
• Заповіт юних стрільців, що впали в бою під Крутами
• Крутянські зорі
• Ми упали в сніги
• Пам’яти тридцяти
• Пам’яті Героїв Крут
• Під Києвом, під Крутами
• Пісня про Героїв Крут
• Стежкою до Крутів
• У Києві, під Крутами
• Юним
• Як сніги покриють землю

Крути. Концерт для ангелів
«Я не хочу бути Героєм України… не цінує героїв моя країна,— слова із пісні гурту Тартак»
Гетьман
«Україна буде, поки хоча б один українець буде готовий покласти своє життя в її обороні». А скільки таких життів було покладено… “Вони вмерли, щоб ми жили! Жили як вільні люди, у своїй українській державі на своїй українській землі, а отже, жили як українці!” Та от чи цінують сучасні «українці» солодке слово «свобода» за яке вмирали 18-ти річні юнаки? Чи цінують вони те з чим вони вже народилися і про що так мріяли їхні однолітки дивлячись в очі смерті, що зявилася засніженої зими в обличчі Червоної армії? Чи знаємо ми чією кровю встелина земля на якій ми можемо ростити своїх діточок? Спробуйте кожен дати собі відповідь на це питання…
Вже в сьоме поспіль Київська міська рада, Управління у справах сім’ї та молоді КМДА, Громадська організація „Арт Екзистенція”, Мистецька агенція «Арт Велес» презентували в Київському державному театрі оперети вже традиційну акцію присвячену героїчній битві під Крутами. Цьогорічні вшанування пам’яті Героїв Крут організатори вирішили провести в форматі Ток шоу, за участі тих хто був в центрі подій Помаранчевої Революції: політиків, студентів – учасників акцій протесту, а також музикантів, які своїми піснями з помаранчевої сцени піднімали бойовий дух учасників революції.

Чесно кажучи прямуючи до будинку оперети, що на станції метро «Республіканський стадіон» навіть і не очікував на якийсь ажіотаж. Але я був приємно вражений — вхід до театру був повністю окупований молодими і не тільки людьми, що намагалися потрапити до середини. Як виявилося це були люди яким не поталанило отримати запрошення на сидячі місця і були так би мовити «резервними» глядачами яких запросили б лише у випадку вільних місць у залі. Чекаючи свого часу люди викрикували різні гасла, накшталт «Ганьба» адресовані російськомовним здорованям-охоронцям, що перекрили вхід. А коли напруження дійшло до свого апогею і люди зрозуміли, що їм таки місця не вистачило одна радикально налаштована жіночка навіть кинула «Саме такі як ви, москалі, вбивали наших хлопців у 1919-му…».
Хотілося б відзначити, що люди в залі і на вулиці це здебільшого молодь, представники різних патріотичних організацій міста Києва та, як виявилося згодом, загалом всієї України. За декілька хвилин увесь зал, особливо балкони, київської оперети був обвішаний жовто-блакитними, помаранчевими та червоно-чорними прапорами, після чого настала тиша… порушила яку своїм чарівним співом Марія Бурмака, заспівавши спеціально написаної до цієї акції сумної пісні.
Перша частина, як і було заплановано пройшла в дискусіях на теми причин поразки української революції 1917-1920-их років, доцільності проведення паралелей між помаранчевою революцією та подіями під Крутами, а також взагалі про те що сталося в країні після 21 листопада 2004 року. Зокрема учасники помаранчевої революції такі як Микола Томенко, Андрій Шкіль, представник ЦВК Руслан Князевич, студенти провідних столичних університетів, громадські діячі, журналісти зупинялися в своїх дискусіях на темах героїзму, конкретніше на доцільності порівняння «вмотивованого усвідомлення своєї неминучої загибелі молоді під Крутами» та «стояння на морозі гуляючи пари» в подіях які ми називаємо «помаранчевою революцією».

На що один із лідерів тих подій Микола Томенко слушно зауважив: «Між цими подіями майже 100 років, методи боротьби змінилися… Якийсь парадокс виходить: молодь в 1919 році загинула в не рівному бою і ні чого не здобула, не змінила, а вистоявши 17 діб, хоч і героїчно, на Майдані сучасна молодь зкинула бандитську владу і без краплі крові звільнилася від ярма… Ті хлопці тоді померли, щоб ми сьогодні змогли вийти на Майдан…». Із цим погодилися всі…
Коли вже дискусії зовсім відійшли від теми, студент Києво-Могилянської академії, що сидів у залі попросивши у ведучого мікрофон попрохав шановних гостей відійти від теми смакування перемоги народного президента і якщо більше нема кому чого сказати по темі Крут перейти до концерту, за що отримав бурю оплесків від залу. Жартуючи, із цим погодилися і Микола Томенко із Андрієм Шкілем, сказавши що партія «Наша Україна» та «Блок Ю. Тимошенко» також за! На цьому акція присвячена памяті загиблим воїнам під Крутами увійшла в інше русло — кращі представники пісенної української еліти дали концерт для ангелів…
Для героїв у той вечір співали молода Леся Герасимчук, Марія Бурмака із циклом пісень присвячених Крутам, Тарас Компаніченко із оригіналами текстів українських пісень змінених партійними чиновниками компартії, фронтмен гурту «Мандри» Фома, що вразив присутніх лірикою та душевністю останніх своїх робіт, Тарас Петриненко та Тетяна Горобець із своїми патріотичними хітами початку 90-их років.
Справжнім же бумом став виступ Тарас Чубая, лідера гурту «Плач Яремії», що після декількох сумних пісень, на прохання залу, заспівав повстанської пісні «Ах лента за лентою — набої подавай, Вкраїнський повстанче в бою не відступай!» Зал із піднесенням, а дехто із сльозами на очах підхоплював пісню, між рядами зявився величезний жовто-блакитний стяг яким напнулися хлопці у вишиваних сорочках — театр ледь витримував спів справжніх українських патріотів, між яких, як мені здалося, було чути і голоси тих юнаків — справжніх Героїв України!!!

Гетьман, погоджуюсь з тобою! Піднесення було надзвичайне!
Я з друзями приїхала з Полтави спеціально на цей концерт.
Мене до глибини душі вразила пісня Марії Бурмаки "Ангел-охоронець"... На жаль, не можу її ніде знайти.

У той вечір у залі були справжні Українці. Душі юнаків, що загинули під Крутами могли радіти. Вони не забуті! Слава героїв безсмертна!

Ось вже 4 роки поспіль я ходжу на "Крути.Концерт для ангелів". Приємно, що про цю сумну подію не забувають.
Суботній день порадував нас сонячною погодою. О 13:00 ми вирушили (Київський осередок Спілки Української Молоді в Україні) на одну з могил поховання крутян. Адже відомо, що не всі загиблі хлопці поховані на Аскольдовій могилі. Одна з могил знаходиться на одній з гір неподалік від Андріївського узвозу. На цій горі встановлено хрест, і для нас стало традицією, щороку 29 січня вшановувати пам"ять загиблих саме на цій горі. Потім всі вирушили на концерт.
Як завжди був супер. Та хочу відзначити, що в цьому році він був особливий, цілком згодна з Гетьманом. Хоча... під кінець концерту, як мені здалось, дехто трохи забувся... що то було не свято, а день пам"яті

Слава Україні!
Героям Слава!

Гетьмане! Полтавочко! Коломийко!
Дякую за відгуки! Читаючи їх, я в якусь мить навіть відчув, ніби зумів сам побувати на тому концерті!

Для Полтавочки: пісня Марії Бурмаки "Ангел-охоронець" (текст, акорди, посилання на mp3) є тут

А стосовно перетворення дня пам’яті герої у свято... Мені самому таке не подобається....
Але трансформації людського настрою є, мабуть, цілком природні... Адже, кажуть, у гуцулів є давня народна традиція: веселитися на похороні...

Але важливо інше: щоб ми не забули про подвиги героїв!