Шановні форумчани! Щось мене останнім часом потягнуло на якісь соцдослідження )). Мені цікаво: хто з вас як сприймає це свято, чи вважає це за свято, чи вітає когось і з чим в цей день, чи здаєте бабло на роботах, щоб привітати чоловіків/юнаків зі святом "чоловіків"?
Наперед дякую за відповіді.

Мені якось всеодно, чи є воно, чи нема (в армії не був, тим більше радянській)))
Комусь якщо є що в цей день згадати - нехай святкують на здоров'я. Головне, щоб не забували, що в Україні знаходяться.

У нас на роботі був повний штиль з того приводу. Але багато знайомих мене вітали

В нас на роботі привітали чоловіків зі святом листом і на тому ся скінчило...

Правда чоловік дома ображався(жартома), що я його не привітала

всіх хто мене посмів привітати я лагідно послав на 4 букви )) (СССР)

Найгірше, що мене привітала моя доця. Бо в школі кажуть, що це є свято.
До захисників Вітчизни, до дня Савєтскай армії цей день не має ніякого відношення. Походить воно з того ж таки Пуріму, на який в дитинстві Кларі Цеткін давали смачненьке - солодкі вуха Гамана. Воно припадало десь у цей період (рухоме свято). Так виникло 8 березня - міжнародний день трудящих жінок. Свято трудящим, і не тільки, сподобалось. Через деякий час декретом ввели відлік часу за григоріянським стилем. І щоби продовжити святкувати це свято - придумали дєнь савєтскай армії. Хоча всі історики свідчать, що ніяких особливих подій на фронті тоді у 1918 р. не відзначалось.

хмм, ну полюбому свято еСеРівське

"всіх хто мене посмів привітати я лагідно послав на 4 букви )) (СССР)"
12 балів! Мені сподобалось! Я привітала тата, бо він служив в радянській армії. Мені не зовсім цікавий ВАРІАНТ того, звідки воно прийшло. Головне, що воно досить багато часу святкувалось в ссср, як дєнь защітніка атєчєства - це була офіційна назва того свята. Тому, таким є МОЄ сприйняття його. Слава Богу, що чоловік має таке ж ставлення до нього, як і я, хоча зауважив того дня (після концерту Лари Фабіан!!!), що їхні співробітниці подарували їм шахи/нарди.. Я перепитала на всяк випадок, чи це "укол" в мою сторону. То він нагадав, що "ми ж вже обговорювали ту тему і ти ж знаєш моє особисте ставлення до того".

Ще за радянських часів, коли в школі дівчата вітали хлопців, ігнорувала цю дату. А зараз тим більше. Цього року висловила свою позицію на роботі: доки будемо вітати в цей день чоловіків, доти залишатимемося "совками". Нажаль, мало хто мене зрозумів і підтримав.

І як Ви вийшли з цієї ситуації? Здавали гроші на подарунок?

Ну, то що? Відповіді не буде? А інші галичани? Якісь правдиві історії ще є про святкування/несвяткування цього свята вдома/на роботі?

А можна й я скажу?

В совітські часи, особливо в останній період, обидва ці "свята", женське й мужське, шанувалися великою більшістю населення заради невеличкої ілюзії (відчути себе чоловіком - чи жінкою), а головне - заради застілля. Совок святкував (і досі святкує) все, з приводу чого можна випити й закусити, розважатися й нічого не робити. Приблизно як ото добра свиня їсть усе, що їй накришать.

Але хто кине камінь у бідного совка? Чи багато є таких, хто ще знаходить щось СВЯТЕ в будь-якому СВЯТІ, чи не блюзнірствуємо ми, називаючи священним словом СВЯТО дні, цілком відпущені на їдло, питво і, вибачте, розваги та відпочинок? Чи не порядніші москалі, якщо називають такі дні "праздниками", тобто чесно визнають, що нічого в ці дні не роблять, принайсні святими їх (наче на глум) не називають...

Е-е, отут цілком згоден із справедливою реплікою ДідаВасиля, бо головне не слово, а саме ставлення. Закоцюбілих совків вже не переробиш, безнадійне діло. А молодь? Чимало води утече, допоки вона подорослішає й збагне, що до свята треба ставится саме як до святого, бо це не примітивне неробство чи зручна нагода нажертися, а сáме відчуття святості відзначуваної події.
Лише з одним не згоден - про москалів, бо у Московії, як скрізь, люди різні є, ніяка єдина мірка не підійде, адже універсальної не існує.

Коли мене вітали із 23 лютого, я відповідав "Слава Україні!"

Стосовно походження. В цей день ніяких історичних подій, про які варто було б згадувати у Великій Україні - не відбулось. На теренах Московії щось було і це мене мало цікавить. Це їхні розборки з німцями.

Я святкую 14 жовтня як день Покрови Божої Матері, українського козацтва та офіційно встановлений день створення УПА.
Окрім цього, як Захисників Вітчизни я шаную хлопців - героїв Крут - 29 січня.

Шукала про 8 березня, а знайшла таке:
"День Захисника Вітчизни – це такий собі оновлений День Радянської Армії. Останній, в свою чергу, раніше називався Днем Червоної Армії, який відзначався з 1922 року. Якій же події було приурочене це велике свято? З історії відомо, що 23 лютого 1918 року почалась масова мобілізація добровольців до Червоної Армії. Але вона не була успішною. Щоб прив’язати героїчну подію до цієї дати було вигадано міф про те, як молоді загони Червоної Армії розбили німецьких загарбників під Псковом і Нарвою того ж 23 лютого 1918 року."
"23 лютого – День Захисника Вітчизни, 6 грудня – День Збройних сил України. Дехто пропонує звернутись до національної історії і створити День Українського війська 14 жовтня – у день українського козацтва."

Правильно.
Нам слід запровадити якомога більше військових свят (або ще краще - празників) - і тоді нас усі боятимуться!