Пропоную зробити вільне закачування народних, обрядових пісень, тобто зробити щось на кшталт відкритої енциклопедії "Вікіпедія".
Пояснюю: якщо людина бачить текст якоїсь народної пісні і має аудіозапис цієї пісні, то давайте дозволимо їй "підкачати" до тексту хоча б аудіофрагмент пісні, тривалістю 2-3 хвилини. Робити це з підписом, в якому районі, якої області цей запис було зроблено, хто співає; або з якого диску фрагмент було взято. Якщо хтось має таку ж пісню, але з іншого регіону, робить так само... Так можна буде зібрати прегарну колекцію, бо ноти нотами, а все одно, краще один раз почути, як треба співати ту чи іншу пісню.
Якщо ідея сподобається, закликаю всіх записувати бабусь, дідусів, матерів.... записувати на компи, діктофони, навіть мобілки, та тягнути записи сюди Бо втрачаємо найцінніше, що маємо!

В розвиток теми: можна додавати відео пісень на http://www.youtube.com , а тут під текстами давати ще й посилання на ці файли.

Ось, "нарізав" пару хвилин думи "Про трьох братів самарських" (запис початку 50-х років 20 ст. від справжнього кобзаря Петра Гузя). Думаю, всім буде цікаво прослухати... Чекаю на відповідь.

Так, це все суперкласно і повинно бути, але, чи вистачить місця для всих цих пісень?? Не так давно у нас з цим була проблемка...То треба, щоб Вебмайстер сказав "творіть!".

Запис 1 хвилини звукового файлу з розширенням .amr (запис на мобільний телефон) "важить" всього 100 кбайт. Що таке 100 кбайт "по сравнєнію с міровой рєволюцієй"? На сайті потрібно встроїти програвач всіх типів файлів і готово. Зрозуміло, ідея потребує додаткових ресурсів сервера, але, як на мене, "овчінка варта виділки" - сайт переходить на якісно новий рівень. Тоді замість недолугих рефлексій на кшталт "допоможіть знайти ноти", користувачі зможуть самі записати пісню і закачати її на сайт. Ентузіастами буде створена відкрита база ще живої автентичної традиції, що не буде захована по архівах; і щоб долучитися до якої не потрібно буде виписувати купу перепусток... Досвід "Вікіпедії" показує, що такі проекти мають велику перспективу.

насправді діло є приблизно таке:
- з ресурсами сервера нема проблем, принаймні він в рази перевищує ентузіязізм відвідувачів сайту.
- записи, про які згадав crazynuts, цікавлять вкрай небагатьох користувачів. 90% з них шукають тік та бумбокс. От якшо виставити запис цього Бумбокса - тоді обвал сервера стає реальністю
- ноти - це теж добре! Не всі ж слухачі, є ще певний невеликий прошарок співців...

Якщо ближче до справи, то ідея мені видається корисною (гм, ну принаймні нешкідливою) Найближчим часом збираюся зробити вільне завантаження файлів, ввівши лише певні обмеження на розмір. А просто вже закликаю надсилати файли (очевидно ті котрі не захищені авторським правом) на мій емейл webmaster@pisni.org.ua

Ги... Тоді давайте "популярно" поговоримо про авторське право. Якщо я з диска нарізав 2 хвилини пісні, а потім вказав назву диска, то чи порушив я авторське право?

Так

А якщо дозволити тільки прослуховувати цей файл? Тобто,просто встроїти програвач...

як не поглянь - то використання без дозволу...
+ будь-те готові до "вдячності" користувачів.
Приблизно такої:
"ви жлоби нещасні! На ##$^%$#% мені ваші фрагменти! Дайте скачати повну версію! То так ви поширюєте рідну пісню?! Вже 3 години шукаю - і тут теж всі за гроші"... І інші подібні марення

Не вірите? Почитайте тут

Нє, ну я розумію, "шара абьома нє імєєт" Є така порода людей, не заперечую! Але все це стосується сучасної музики, якої я взагалі не торкаюсь...
Що ж стосується автентичної музики, то тут, просто нотами, ніяк не відбудесся...
Пояснюю : Микола Лисенко писав стосовно особливостей гри та співу кобзаря Остапа Вересая - "мелізми – у цьому відношенні українська мелодія має багато спільного з характером співу східних народів. Такі ж самі інтервали, навіть до чверті тону, трапляється підмітити у співі й навіть у супроводі кобзаря... Багато фіорітур майже невловимі для запису, настільки вони дрібні, причому вже навіть схоплені вони виходять на клавішах незрівнянно грубішими..."

Система української народної музики, схожа на індійську і становить 22 ступені проти 12 звичайних, тому записувати народні пісні нотами - це свідомо (хоча, скоріше, несвідомо) "каструвати" народну мелодію.
В цьому випадку аж ніяк не можна обійтись без зразків від живих носіїв традиції...

Ги, про 22 звуки у октаві в українській народній музиці читав у Школі гри на хроматичній сопілці Романа Дверія.

змилосердьтеся!
я навіть 7 звуків не відрізняю - слонь на вухо наступив

на рахунок розміщення на сервері пісеь є варіант - торрент, тобто щоб на сервері був запущений торрент-клієнт, який би роздавав. це ускладнює процедуру пошуку "організаторів" такого розшарювання)
але це ще кусок роботи по організації Р2Р мережі.

Знову ж, ця тема стосується ВИКЛЮЧНО!!! автентичної (народної) традиції. Тобто звичайні люди, на діктофони, на мобілки записують спів своїх предків і викладають ці записи сюди, тому жодного "розшарювання" не потрібно. Достатньо буде під піснею розмістити дві кнопки: "Прослухати" і "Зкачати" і все. В крайньому випадку, якщо хтось не бажає, щоб його бабусю "качали" , він ставить позначку "заборонити вільне зкачування", чи щось таке...

Технічна інформація для розробників:
1 хвилина МР3 файлу з бітрейтом 128 кбіт/сек; частота дискретизації 44 кГц., "важить" 1 Мбайт.
1 хвилина того ж файлу, але з бітрейтом 64 кбіт/сек; частота дискретизації 22 кГц, важить 0,5 Мбайт (500 кбайт). При цьому, якість акапельної пісні, взятої з диску (тестував на пісні "про Нечая" ), цілком задовільняє.
В принципі, розмір файла на закачку можна обмежити 2 Мбайтами.

Пропозиція шановного crazynuts гуртом збирати фолькльор та додавати все - заваблива ідея, проте... Dapprima lava la perla reperta nell’letame (Dante Alighieri, 1265-1321). Переклад: "Знайшовши перлину серед г##на, відмий її спочатку". Збирати все підряд без розбору й без відмивання - річ ризикована.
Навіть у таких професійних майстрів, як брати Якіб (1785-1863) та Вільгельм (1756-1859) Грими, у збірці німецького фолькльору чого тільки не побачиш як справді цінного, так і того, що хочеться обійти осторонь, затиснувши носа. Без ретельного редаґування не можна. Ніхто не заважатиме кому хочеться включитися у збирання фолькльору, це й так можливо, навіть міняти нічого не варто, тому най все залишається як є. Збирайте, успіху вам!

Всім привіт. Я Олександр Коваленко... екс-соліст гурту "Made in Ukraine".
Будь ласка послухайте мою нову пісню...
Я бажаю вам, мої співвітчизники, щоб наша земля стала по-справжньому ЗОЛОТОЮ!
http://rapidshare.com/files/274496679/_______________________.__________________________________________________________._kovalenko1970_ma.html

можете завітати до моєї сторінки http://www.realmusic.ru/alex_kovalenko

з повагою до вас - Олександр Коваленко

Вікіпедія - це добре, але... Може треба розділити сайт на сучасні якісні пісні та классику. А ла#^о треба відсіювати. Пропоную на кожного виконавця/автора зробити статтю і викласти його пісні. А взагалі, треба вбудувати Winamp (бо все, що не Winamp, ла#^о) і вільне додавання. Бо ми, не дай Боже, забудемо народні пісні. А сучасна молодь слухає російську попсу (Ранєток,Закльопок), а не нормальні пісні.

до того всього ще би додати технології веб 2.0, наприклад теги і сортування по довільному параметру ( наприклад по наявності нот, плюса, мінуса )

Шкодую, що не побачив цієї дискусії раніше.
Переконаний, що українська народна пісня заслуговує на якнайкращу подачу на сайті. Не тільки незважаючи на те що, а саме тому що вона, м'яко кажучи, не дуже популярна. То велика біда, що Українці в сьогоднішній культурно-інформаційній війні не використовують цю зброю, але ще не вечір.

Отже, аби зброя не ржавіла, її треба зберігати в квітнику й регулярно поливати добрим мастилом. Кращого квітника, як цей сайт, годі шукати. А мастило - це кожне звертання живої людини до народної пісні.

Робота впорядкування фольклорного матеріалу дуже непроста. З одного боку, що відбирати? Ті прабабусі й дідусі, від яких сьогодні ще можна щось записати, народилися й виросли в соціалізьмі й скалічені 33-м роком та іншими катастрофами; майже все, що вони співають, відмічене печаттю деградації й за білої днини мало би бути кинуте в смітник. Але тепер не біла днина, а темна ніч, тому зберігати слід усе, що вдасться. Прийде день, прийдуть люди, чиї мізки не затовчені бумбоксами й закльопками, й відділять зерно від полови. Хоча й тепер є молодь, яка прагне тих закльопок здихатися, та не знає як.

З іншого боку, в казках братів Грім, у "Народных русских сказках" Афанасьєва є від чого носа затикати, але такі й подібні зібрання видаються й будуть видаватися. В хліві пахне кізяком, а не маслом та салом. Де смердить, там і пахне, кажуть селяни.

Щодо 22 тонів у нашій музиці...
Цікава, але казочка. Брехали б уже про 24 тони - хоч з арифметикою в ладу: рівно вдвоє більше, от і вийде музика по чвертьтонах. А кого слонь налякав, нехай грає тільки по білих клавішах - півтонах.

Проте М. Лисенко говорить цілком слушні речі, в деяких народних співах справді є звороти, які не вбгаєш ні в яку "грамоту". Але ж ні в яку грамоту не впхнеш і, скажімо, Вакарчука (хоча й з іншої причини). Безмежне море музичної практики ніколи не буде впорядковане, зафіксоване та ще й, не приведи боже, регламентоване ("відлите в граніті"). Та й не треба: музика - це свобода.

А от записати народні пісні "скромною" сучасною нотною грамотою - величезна поміч тим, хто хоче в них трохи розібратись. І відсутність чвертьтонів - то десь 0,001% усього нашого багатства. В порівнянні з тим, що ми втрачаємо через власну клаповухість, про ці тонкощі смішно говорити.

Щодо "тегів" - то я рішучий противник їх, віддавна. Дуже обмежена та доволі безпотрібна технологія. Бачу лише три причини чому вони прижилися на безлічі сайтів:
1) гранична простота реалізації
2) простота модерування
3) масове копіювання

Ні, я переконаний, кожен сайт енциклопедичного типу має мати справді СТРУКТУРОВАНУ подачу інформації, а не просто "теги". Пегодьтесь, місто Львів, ресторан Львів, теплохід Львів - по РІЗНІ речі. А от Львів, Lviv Львов, Lemberg, Leopolis - одне і теж! Цей простий приклад показує, що "теги" не врятують у морі інформації.

А от нормальна форма пошуку з відбором пісні по параметрах - річ дуже потрібна. То буде реалізоване найближчим часом (від сили через місяць), на щастя вся потрібна інформація вже є у базі.

Зараз працюю ще над формою вільного додавання файлів.

"Де смердить, там і пахне, кажуть селяни."
Байка. Мій земляк Ярослав Чиж (б-р к-пу ім. Т.Г.Шевченка) навіть свинарники дотримував у такому стані, що соломою пахло, а смердіти не смерділо. Так що залежить, який хазяїн, добрий чи ##венний.

Молодець Вебмайстер, проблему нарешті розв'язано, вівці цілі й вовки не голодні, вільно додавати можна й редаґувати ніщо не заважає, якщо десь возсмердить - видалити та й гаплик! Тепер додаємо пісні хто чим багатий, а тему вичерпано. Bravo, Webmaster!

Ця тема піднімалася на самому зародку сайту, Роман не дасть збрехати. Але тоді не ті були можливості. Богу дякувати тепер подало. Тому і знову про це заговорили. Я було вже й надію втратив...
Але, якщо каталогізацію пісень, їх версій якось та вирішено, завдяки тому ж п. Роману, всеж залишається проблема, - повний бардак із записами у форумах. Тут уже ніхто і ніколи не розбереться.
Б'юся об заклад, що ніхто спочатку не подивиться чи десь щось говорилося про ту чи іншу ідею чи думку, а просто - напише заново те, що в голову прийшло (айбо і за те му файно дякуу) і, замість того щоб зарадити проблемі - просто відверне від неї увагу. Або ще краще - відкриє полеміку навколо штріплів на голові якогось фатьова і пішла вартівна тема в небуття...
Благо, що Роман нарешті зробив підрозділи. Айбо чи на довго? Й місяця не пройде як їх закидають базарами...
Думаю, що мають бути конкретні модератори тем із великою кнопкою delete або, бодай хоч важливіше аніж (шукаю пісню) переносити у відповідну рубрику...

Тема про відновлення мелодії (нот) пісні зараз тут:
http://www.pisni.org.ua/forum.php?fid=11&start=1
Розвивайте і продовжуйте розвивати її там, де їй місце...
Чисто не тому, що прибирають, а тому, що не смітять, панове...

Ну тут я думаю річ не така проста. Бо справді, що для одних базікання, то іншим - цікаво, і навпаки, а третім узагалі задали у школі написати твір і вони живуть тільки цією проблемою...

Розділ на підфоруми хіба частково цьому зарадить, але повністю проблеми, звісно ж, не зніме...

То хоч і не зніме, то принаймні дасть змогу обговорювати складні питання, висловлювати різні думки, а це вже до марного базікання ніяк не відноситься.