| Персонажi (15 чол.): |
Звiздар, три Царi,
три Пастушки, Ангел, Чорт, Смерть, Iрод,
два Воїни, Жид, Жидiвка, хор.
Звіздар і пастухи заходять до хати |
| Звiздар: |
(стукає тричi палицею із звiздою):
(версія 1)
Слава Богу! Добрi люди,
з Вифлеєму ми iдемо.
I ступаємо усюди, звiстку радiсну несемо.
Звістку цю дивну зоря провіщає.
(версія 2)
Люди, уклін Вам,
і звістку прийняти я прошу.
Бо чи зустрінемось ще
на життєвім розпутті безкраїм,
що розкидає людей мов сніжинки - врізнобіч.
Звістку цю дивну зоря провіщає. |
| Пастушок 1: |
Що крізь темряву ночі засіяла |
| Пастушок 2: |
За собою нас позвала! |
| Пастушок 3: |
Ми почули спiв анґелiв,
спiв величний, спiв веселий
що в вертепi у яскинi
Разом: Божий син родився нинi! (Вискакує Чорт) |
| Чорт: |
Ха! Ха! Ха!
Дурна забава!
Немає Бога - тілько зваба,
тілько мастацький каламбур.
Сюди, хутчіш, - я кращий кредитор.
Беру в заставу (і то, хіба я хочу? - Мушу.)
Маленьку дзюньку (показує яку)
жалюгідну душу.
За неї Вам і пиво, і ковбаси,
і голу дівку,
і грошей - хоч в бочку квасить.
Тілько сюди її малесеньку, сюди.
Процент Вам буде, (ха-ха) - хоч куди! |
| Анґел: |
(відганяє Чорта, б’ючи невидимим мечем)
Ось тобі! Пуста потворо.
Зникни, згинь,
у синім морі розчинися,
у болото сплинь,
в полі попелом розвійся- полети.
Не засмуть сердець юнацьких - пропади!
Бо предивная новина- Діва Сина породила. |
| Звіздар: |
Наче небо отверзло уста і тисячі анґелів
хором добірним звістили |
| Всі: |
Коляда 1: "Во вифлеємi нинi новина"
(до “За світлом зірки ...” включно)
(Заходять царі) |
| Царі: |
Мир Вам, люди! |
| Цар 1: |
Ми з далеких доріг,
Чужеземних сторін. |
| Цар 2: |
Залишили свій почет увесь і палати |
| Цар 3: |
І з дарами оцими йдемо
нового царя привітати (Входить Жид, Царі відходять на другий план) |
| Жид: |
Ґут морґен. Я прийшов до вас
в самий добрий час.
Ай-вай-вай! Ту сколькi люду,
будут торґi, много цуду.
Може куплю, може уторгую,
А що треба, - я продам,
Бо я маю файний крам. |
| Пастух: |
Ми не міняємо і не торгуємо
І тебе тут, жиде не потребуємо.
Ми нині Месію вітаємо,
Що прийшов до нас з неба! |
| Жидiвка: |
Мошку, хлопи (ґої) подуріли:
Вже не сіют і не косят,
А спасення в Бога просят. |
| Жид: |
Ой панов’є, дармо ждати -
Прийде Ірод: всіх за ґрати,
Демократов, демаґоґов,
Ібо так уґодно Богу. |
| Пастух: |
О ні, того вже не буде!
Не такі сьогодні люди,
Щоб з тобою ґендель мати
І про Бога забувати. |
| Жид: |
Чого ви всі так розкричались?
Слова всі ваші є пусті.
Краще б до рабіна подались,
А він є мудрий, страх на тім!
Він вам сказав би, точно знаю,
Бо в нього конф, як Соломон,
Що ще Месії тут немає,
А всьо то мрія лише й сон.
Месія скоро ще не прийде,
А як появиться - мой, мой
Сам рабін проти нього вийде,
А не якийсь там пастух - ґой. |
| Жидiвка: |
Чи не ліпше в корчму пити,
Закусить і одпочити.
Політика - не для хлопа,
Нащо Бога, нащо попа? |
| Жид: |
Нащо ті співи, танці, дзвони
До корчми краще б вам піти.
А в мене цімес - горілонька,
що аж закрутяться світи. |
| Звіздар: |
Ні, козацькі вольні діти
Більш не хочуть в корчмі пити,
Вже допилась Україна -
Вкрита соромом руїна. |
| Цар 1: |
Де народ про край не дбає,
А краде і пропиває-
Там зростають хворі діти,
Що не знають, де подітись. (Жид і жидівка змовницьки перешіптуються,
далі жидівка виходить) |
| Жид: |
А як хлоп не буде пити,
то з чого бідний жид має жити? |
| Вбігає Жидівка: |
Цар Ірод з воїнами йдуть-
хай до землі усі падуть! |
| Воїн: |
Чого тут шум, чого всiм треба?! |
| Чорт (до Ірода): |
Володарю землі і неба,
тут всі, хто чесний, - проти тебе! |
| Ірод: |
Що за диво нині з вами? Я царем є над царями.
Чи так, Мошку ? |
| Жид: |
Так. Так, яснійший царю...
Саро ком цу гер. Страшно Саро все сказати, треба,
мабуть нам тiкати. |
| Жидiвка: |
Тихо дурню!
Хочеш злото - лiзь до самого болота. (До Ірода):
Маєм царю новину, …
всип нам злото, ну-ну-ну. |
| Iрод: |
Ви спочатку новину, а тодi я вам - сипну. |
| Жид: |
(зі страхом, затинаючись)
Є в нас Царю такi вiстi, такi вiстi,
що цар свiту народився...
У Вифлеємi мiстi! |
| Жидiвка: |
Чом нам злото не даєш? |
| Iрод (до воїна): |
Який там цар?! Що вiн плете? |
| Воїн: |
Мiй царю, кажуть що новина -
зродила Дiва Сина.
(Здивовано): Месiю начебто -
Царя усього Свiту! Обiцяного в Заповiтi. |
| Iрод: |
Ха - ха ! Зумiли розсмiшити! |
| Чорт: |
(прослизає тiнню, задоволено потираючи руки):
Тепер комусь не жити. |
| Воїн: |
Царю мій, зі Сходу
три мудреці прийшли
котрим відомо, що родився новий Цар,
новий земний володар. |
| Iрод: |
Хто? Що? Месiя? Цар?
Чи ти може помилився?
Тож зараз же, мершій
Поклич зі Сходу мудреців. |
| Царі: |
Ми царі зі Сходу
У твій край приходим,
Поклонитись тій Дитині
Що родилась в Палестині. |
| Цар 1: |
Я - цар Єгипетського роду,
де мiй народ з давнiх давен
Пророкував i проповiдував,
що має народитись
Божий Син - спаситель свiту.
Побачив я зорю i дари з собою взяв
щоб Iсуса привiтав. |
| Цар 2: |
Я - цар iндiйського народу,
Де мiй народ по горах i лiсах блукає,
Рiзних богiв собi шукає.
А сьогоднi Анґел менi сповiстив,
Що Христос ся народив.
I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав. |
| Цар 3: |
Я - цар грецького народу,
я не боюсь нiчого зроду,
Де мiй народ по морю гуляє
i Бога - Зевса величає.
А на Сходi зоря засiяла
і дорогу менi показала.
I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав. |
| Iрод: |
Що ж, ідіть, ідіть у Вифлиєм
І царю вклоніться,
А назад вертатемите-
сюди поверніться.
Вкажете мені путь
Куди йти треба
Бо вклонитись йому
У мене велика потреба. (Царі виходять) |
| Iрод: |
Один я цар тут,
Володар всього краю.
Царя дитяти я не знаю i знати не бажаю!
Перебийте всю дiтвору без пощади,
Без розбору. Кожен хлопчик до двох лiт,
Хай загине - так зробiть! |
| Воїн: |
Твiй наказ святий для нас,
ми виконуєм в цей час. |
| Iрод: |
І мале дитя в яскині
мусите знайти ще нині!
Бо інакше - всім вам смерть! |
| Смерть: |
О! Хтось закликує за мною,
готова я усiх стесать косою! |
| Iрод: |
Смерте люба, Смерте мила,
ти завжди мені слудила,
всіх косила ворогів,
всіх кого я повелів.
А тепер скоси Того,
що в вертепі народився,
З Пречистої воплотився |
| Всі: |
Коляда 3: "Не плач Рахиле" |
| Iрод: |
Гей солдати мої вірні! |
| Воїн: |
Ми тут, царю! |
| Iрод: (до воїна): |
Ну то що? Всi дiти вбитi? |
| Воїн: |
Так, мiй царю! |
| Анґел: |
Не тішся, Iроде лукавий,
нажився ти лихої слави.
Ніщо безкарно не пройде,
і ніщо не зникає,
і над катом кожним
меч долі звисає.
Хоч діток ти вбив,
Свою душу - загубив.
Тож знай, що Месія не вмер - Він живий!
Ось тобi - новина:
Межи дiтьми, не вбито Божого Сина! |
| Iрод: |
(з розпачем)
Що?!! Бунт, зрада!!!
(і, оговтавшись,)
О Смерте, Смерте моя мила,
ти всякий бунт у зародку душила!
Прилинь, махни косою раз i вдруге,
Нехай не будуть в свiтi добрi люди! |
| Смерть: |
(немов відлуння)
О-го-го-го!
Нi синку, їх нам не здолати.
Ходім зі мною
в темряви і вічності палати.
Бо мале дитя в яскині
Має владу в світі нині,
Мушу я йому служити,
А тебе я маю вбити. |
| Чорт: (захекано): |
Пройшов я тисячі доріг,
стоптав я тисячі чобіт,
аж поки долетів сюди.
(Нюх, нюх) Ха-ха
О, тут вже чую грішну душу!
Її з собою взяти в пекло мушу! (приступає до Ірода) |
| Iрод: |
Гей, сторожа! |
| Смерть: |
(відганяє косою солдатів)
- Вона вже не поможе. |
| Iрод: |
О Смерте, Смерте моя мила!
Зостав мене, я жити хочу -
Усю тебе я озолочу! |
| Смерть: |
Вiд мене не вiдкупишся ти злотом,
вражий сину, - пiшли зi мною в домовину! |
| Чорт: |
Ходім, ходім, мiй любий царю,
тебе в смолi я покупаю! |
| або Чорт: |
Пішли зі мною в пекло,
там нам буде тепло! (Смерть косою за шию забирає Ірода,
Чорт підштовхує його ззаду рогачем). |
| Анґел: |
Поборено зло,
лютий цар вiдступив
Звалив його спiльний до волi порив
Хай згода й любов помiж вами панує
Хай справами вашими серце керує
Хай злоби i заздростi згине отрута,
Щоб Iрод нiколи не змiг повернутись!
А нинi ми разом Iсуса вiтаймо
I славу во вiки Йому заспiваймо. |
| Всі: |
Коляда 4 |
| Жид: |
Я вiншую вас як жид:
Хай ся грiш у вас держит,
Най від вас уся біда біжить.
Най сі доє молоко
Від корови й від бико,
Хай ся кури вам несут, хай яйце знесе когут.
А за тую віншину - дайте щось,
бо я вже йду. |
| Жидiвка: |
Я вiншую як жидiвка:
хай буде у вас горiлка.
Як горiлки в вас нема, то купiть собi вина ! |
| Пастух: |
Достить, жиде, брехати, лахмани пускати,
Мусиш на наше свято хоч раз заколядувати
Жид: Капітулювати? А хто буде за ті інтереси
доляри давати?
(Жида довго вмовляють, врешті пропонують гроші
і він починає колядувати)
Пішов я та й колядувати
Ступив я до чужої хати-
А там їли-попивали,
А мені ніц не давали:
Бідний я, бідний я.
У п’єцу пироги варили
Під п’єцом голубці студили-
Я ся ближче присував,
По одному витягав,
В торбу клав, в торбу клав.
Та мені того було мало -
Пішов я в комору по сало,
Та ще сала не дістав,
Як мя господар злапав-
Так мя справ!!! Так мя справ!!! |
| Анґел: |
Прощавайте, мир в цій хаті
Щасливі будьте і багаті,
Майте волю добру, гожу
Тільки вірте в ласку Божу
Ласка Божа вас спасе
Край і нарід піднесе!
Пастух:
Ми на тому добрі люди коляду кінчаєм,
Щастя-долі цьому дому
Щиро всі бажаєм! |
