ПРО "ВЕСНЯНОЧКУ"
Весняночка! Чи можна поетичніше назвати твір, де кожна сторінка, немов у сяйві весняного сонця, іскриться життєрадісним дитячим дзвінкоголоссям, де, що не гра, то викінчена за формою і глибока за змістом мініатюра, зігріта безмірною любов'ю до дітей, пройнята великою турботою про їхнє виховання та про їхній майбутній шлях у суспільстві.
Гортаються сторінки книги, і перед читачем виникають одна по одній усі пори року, оспівані в піснях, звеличені в іграх та забавах.
Природа нескінченна у своїй красі. Нею можна вічно милуватись, у неї є чому повчитись, вона здатна навівати найкращі думи, вчинки й почуття. Ось чому для Василя Миколайовича Верховинця так важливо було взяти собі за спільників Весну, Літо, Осінь, Зиму, аби вкупі з ними, як з вірними порадниками і побратимами, сіяти в довірливім дитячім серці зерна правди і добра.
Працюючи над "Весняночкою", автор поставив перед собою конкретні завдання, суть яких полягає у вихованні "фізично здорового, етично стійкого та інтелектуально розвинутого майбутнього члена суспільства".
Одним із могутніх засобів досягнення бажаного результату у вихованні та забезпеченні гармонійного розвитку особи автор "Весняночки" вважав рухливі музичні ігри. Виступаючи на Третьому з'їзді працівників дошкільних закладів Полтавщини у 1921 році, він говорив: "Гра є наймиліша хвилина, котрої потрібно дитині для всебічного виховання її молоденького тіла, розуму та її індивідуальних здібностей"
Ця думка домінує і в авторському вступі до "Весняночки", де він доводить, що "завдяки іграм можна виховати у дитині всі властивості, котрі ми шануємо у людей і котрі нам хотілося б прищепити малечі різними оповіданнями, бесідами та навчанням".
Отже, усі різнотематичні ігри, вміщені до збірки, об'єднує одна загальна риса: вони покликані у привабливій, доступній формі всебічно розвивати дітвору, спрямовувати у бажане русло формування дитячого світогляду.
Репертуар "Весняночки" автор побудував на основі фольклорного матеріалу, власних творів та кращих зразків заново переосмисленої музично-ігрової дитячої літератури своїх сучасників.
Гортаючи сторінки "Весняночки", легко помітити, що до неї увійшли ігри, здатні посісти важливе місце в процесі дитячого виховання. Кожна гра несе в собі глибоке смислове навантаження і має конкретно визначену мету. Шлях до мети лежить через виконання завдань, поставлених перед дитиною у грі. Ці завдання відзначаються винятковою різноманітністю. Вони поступово ускладнюються, але, періодично повторюючись в іншому викладенні та в іншій ігровій ситуації, добре виконуються дітьми. Таким чином досягається необхідна послідовність у посиленні впливу на розвиток розумових та фізичних здібностей дитини. Немає сумніву, що дошкільнята і молодші школярі залюбки водитимуть ті ігри, а вихователі й батьки — усі, хто матиме "Весняночку", не раз згадають теплим словом її автора.
Переважна більшість ігор "Весняночки" — це невеличкі казки та напівказки, де дійсність тісно переплітається з вигадкою. В іграх реалістично-побутового плану, хороводах і танцювальних композиціях також існує певний елемент умовності, який відкриває простір для вільних домислів.
Велика група ігор "Весняночки" призначена для фізичного розвитку дитини, для гартування її організму гімнастичними вправами, зумовленими самим змістом гри або способом її проведення.
Торкаючись проблеми фізичного виховання, Верховинець писав: "Дітям потрібна гімнастика, але така, яка не розстроювала б їх нервів, а заспокоювала, приносила все нові враження і непомітно, без відома дітей, розвивала б у них не тільки силу фізичну, але єднала б в собі виховання тіла й розуму"
Значне місце у "Весняночці" займають ігри на тему праці, в яких діти під пісню виконують ритмічні рухи, властиві тому чи іншому процесу праці. В своїх іграх "Весняночка" пропонує дитячій увазі широкий вибір різноманітних "робіт", від простих, призначених для однієї особи ("Ладки, ладусі"), до складних гуртових ("Дінь-дінь", "Вийшли в поле косарі", "Два півники").
До групи ігор на тему праці приєднуються за своєю значимістю патріотичні ігри та пісні.
Характерною рисою "Весняночки" є надзвичайна багатосторонність її педагогічного та естетичного впливу на вихованців. Тут дитина відчуває на собі благотворну дію музики й слова, танцю і ритмічних рухів, вона в захопленні від яскравих проявів прекрасного в природі, у повсякденному житті.
Особливу привабливість всім іграм надають пісні, зібрані в народі або створені видатними музичними діячами України. На сторінках "Весняночки", окрім пісенного доробку її автора, можна зустріти чимало творів М.Лисенка, М.Леонтовича, К.Стеценка, П.Козицького, П.Демуцького, а також фольклорні записи К.Квітки, С.Титаренка, А.Конощенка, С.Дрімцова.
Своєю привабливістю пісні "Весняночки" завдячують поезіям Т.Шевченка, Л.Українки, О.Олеся, М.Вороного, Д.Загула, П.Тичини та інших українських поетів, чиє образне слово надихало композиторів на створення високохудожньої пісенної літератури для дітей.
Більшість пісень, що увійшли до збірки, належать В.Верховинцю. За своєю мелодикою і гармонічною основою вони гранично наближаються до народних, бо увібрали в себе усі найкращі, найхарактерніші риси, властиві українському народному мелосу.
Щедра піснярська муза Верховинця подарувала дітям низку чудових творів — їхніх вірних друзів і супутників від колиски до юнацьких років. Пройняті глибоким оптимізмом, вони пробуджують у свідомості дітей потяг до прекрасного в музиці і в поезії.
Для ігор "Весняночки" В. Верховинець написав чимало невеликих поспівок, в яких відчуваються інтонації дитячої розмовної мови ("Равлику-павлику", "Печу, печу хлібчик", "Летів горобейко", "Труби, Грицю, в рукавицю", "Зробим коло", "Не сварітеся" і багато інших).
Побудовані з урахуванням ладотональних особливостей народної пісні, вони в той же час нагадують маленькі мелодії-говірки, які так часто люблять складати самі діти, коли звертаються один до одного або, жартуючи, передражнюють товаришів. Такі поспівки дітям дуже подобаються. Наспівуючи їх під час гри, чи при якійсь іншій нагоді, вони тим самим готують себе до сприймання більш розгорнутих пісенних форм.
Усім пісням, що складають музичне мереживо "Весняночки", властива виняткова мелодійність і чітка ритмічна основа. Вони дуже зручні для виконання, тому діти їх легко запам'ятовують. На цих творах Верховинець вчить дітей співати соло ("А вже весна", "Розлилися води") і в ансамблі ("Грими, грими, могутня пісне", "Вийшли в поле косарі"). Він обережно веде їх по важкому шляху долання музичних труднощів, пропонуючи спочатку легенькі пісеньки ("Диби-диби", "Сонечко"), а потім складні ("Ми дзвіночки", "Щебетала пташечка" та інші).
Разом з іграми та піснями до "Весняночки" увійшли й танцювальні рухи. Ще в своїй "Теорії українського танцю" В.Верховинець писав: "Пісня й танець — це рідні брат і сестра. Як у пісні виливаються жарти, радощі й страждання народні, так і в танці та іграх народ проявляє свої почуття". І щоб "...дати змогу кожному громадянину не тільки милуватися своїм танцем, але і самому брати участь у танцях і водити їх аж до глибокої старості", він потурбувався, аби вивчення народних танців починалося з самого дитинства. Так, на сторінках "Весняночки" можна зустріти багато весняних хороводів ("Шум", "Кривий танок", "Дружба"), чимало народних українських танців, цілком доступних дітям ("Перепілка", "Плету лісочку") і авторські обробки народно-танцювальних мотивів для виконання на естраді ("При долині мак").
Поряд з цим автор вносив танцювальні рухи до багатьох ігор, коли цього вимагав їхній зміст або дозволяв характер пісні.
Надзвичайно цінним є перший розділ книги, де знайшли своє місце педагогічні роздуми професора В.Верховинця, людини, за плечима якої був багатий досвід роботи з дітьми та їхніми майбутніми вихователями — студентами вищих навчальних закладів.
Торкаючись практичної частини підручника, рецензент першого видання "Весняночки" професор Б.Яновський писав: "Тут автор пояснює зміст кожної пісні і спосіб, яким вона повинна виконуватися, тобто викладає, якими повинні бути самі ігри відповідно до поданої пісні, інакше кажучи, дає малюнок драматичної дії. Це надзвичайно цінно і цікаво, тому що маємо можливість широко використовувати пісні з метою виховання ритмічного чуття, привчати до ритміки рухів, що в свою чергу веде на шлях розвитку пластики".
Музико-педагогічна громадськість України тепло вітала перше видання "Весняночки". З цього приводу професор М.Грінченко — відомий український музикознавець і фольклорист — у статті "Музична робота з дітьми", зокрема, відзначив: "Для молодого керівника дитячими групами це єдиний, найбільш свіжий і найбільш повний матеріал..."
А ось як відгукнувся М.Рильський: "У 1927 році Державне видавництво України видало методичний посібник до дитячих ігор зі співами "Весняночка" відомого українського композитора, музикознавця і педагога В.М.Верховинця. Книжка ця відіграла надзвичайно велику роль в естетичному вихованні дітей. На жаль, тепер вона стала бібліографічною рідкістю.
Весняночка" займає особливе місце в творчості Василя Миколайовича Верховинця. Вона ніби та колиска, де зростали його ідеї та задуми в галузі педагогіки, хореографії, композиції та інсценованої пісні. "Весняночка" — перша книжка ігор з піснями для дітей, видана на Україні у радянський час. Відігравши велику роль у справі виховання дітей у 20—30-і рр., вона користується заслуженою пошаною і в наш час.
Її автор — В.М.Верховинець є одним з основоположників створення дитячого музично-ігрового репертуару. Разом із своїми сучасниками — відомими музично-громадськими діячами України — він заклав міцний фундамент, на якому виросла нинішня музична література для дітей.
Як відомо, Верховинець сам збирався видавати "Весняночку" втретє, але загинула уся розпочата ним робота. З тих матеріалів дещо пощастило розшукати, а саме:
- Про інші форми музичного виховання школярів.
- Про роль виховательки під час гри.
- Класифікаційна таблиця.
Ці матеріали стали здобутком нинішньої "Весняночки".
Книга складається з семи розділів. У першому розділі подано матеріал про рухливі ігри зі співами, методичні пояснення до дитячих ігор з піснями та елементи попередньої підготовки до гри.
У наступних п'яти розділах наведено ігри та пісні на різні теми. У сьомому розділі подається хореографічний додаток, зокрема, підготовчі рухи, положення рук, тактування (рахунок), методичні поради та опис рухів.
СПИСОК ІГОР ТА ПІСЕНЬ
Диби-диби
Ладки-ладки
Гоп-гоп
Гляньте всі
Ладки, ладусі
Равлик-павлик
Куй-куй, ковалі
Печу, печу хлібчик
Сорока-ворона
Сидить Василь
Котик Мурчик
У дзбаночку молоко
Старий батько
Гей, Сірко
Ой, сусіди, сусідоньки
Іде коза рогата
Бім-бом
Пташка маленька
Галя маленька
Ой, люлю, люлю
Ой ну, люлі, котино
Котику сіренький
Ой, ходить сон
Люлі-люлі
Баю-баю
Ляльчині іменини
А-а, тусі
Летів горобейчик
Ходить кіт
Кицю, кицю — няв!
Труби, Грицю, в рукавицю
Зробим коло
Сонечко
Та це ж весна
Весна зиму проганяє
Іде, іде дід
Гляньте, діточки
А вже весна
Розлилися води
Іди, іди, дощику
А вже красне сонечко
Я коза
Гей ви, дітки чорнобриві
Ой до нори, мишко
Качка впірнає
Ой, вийтеся, огірочки
Питаються жабенята
Унадився журавель
Рій гуде
І шумить, і гуде
Будь уважним
Дінь-дінь
Коли сонечко
Сонечко, сонечко
Заїнько
Весна іде
Шум
Ой, ходить Іванко
Гей, військо йде
Шумить, гуде сосононька
Грими, грими, могутня п
Сива шапка
Ой, чого ти, метелику?
Голуб-голубочок
Ой, ти, вітер
Ой, летіла зозуленька
Подоляночка
Ой, гілля-гілочки
Вишні-черешні
Перепілка
Женчичок
Кроковеє колесо
Туман
Кривий танок
Де вінок?
Дружба
Плету лісочку
Мак ("Ой на горі мак")
Мак ("При долині мак")
Вийди, вийди, сонечко
Сонечко
Розлилися води
А вже весна
Перепілка
Сонечко ясне встає
Розцвівся пишно
Ясне сонечко
Весна-красна
Весна, весна
Бурхливая річка
Встала весна
Ой, ми поле оремо
Пішли діти в поле
Ой, у полі жито
Біла квочка
Не сварітеся
Горобейко і сестричка
Старий горобейко
Качка йде
Цить, не плач
Перстень
Іду, їду
Ми дзвіночки
Гоп-скок
Бджоли
Метеличок
Ой, рано-раненько
Ходить гарбуз
Вийшли в поле косарі
Коло хати
Лелека
Вишеньки-черешеньки
Пастух
Був собі журавель
Про льон
Косарі молоді
Ой, до схід сонця
Про пшеницю
Тихий сон
Наша хата
Тече вода
Ходять діти в колі
Росте буряк
Ой, Василю, товаришу
Павук сірий
Малі діти по гриби ходили
Шевчик
Коваль
Бондар
Ой, де ж ти була?
Два півники
Не зву тебе "журавель"
Плинуть за хмарами
Відліт пташок
Осінь
Білесенькі сніжиночки
Іваночку, покинь схованочку
Щебетали горобці
В лісі під сосною
Чом, сіренький горобчиху
Зайчики і Бурчик
Ведмедик і лісові звірята
Метелиця
Ялина
Нумо, любі діти
Ой, у полі на роздоллі
Насуплю я брови
Годинник
Зимонько-снігуронько
Дроворуби
Гей, ви, хлопчики
Нуте, хто з вас
Погас учора день
Подивись, зима настала
Щебетала пташечка
Скачати книгу: |
