"Jazz Bez". День 6.
Happy 55 (ru), GURZUF (bl)
Ось і доплили ми до екватора цієї красивої події у якій вже майже тиждень тоне Львів. Шостий день дев’ятого міжнародного фестивалю "Jazz Bez" продемонстрував нам джазові традиції півночі та північного сходу (тобто, Росії та Білорусії). А традиції виявились досить цікавими.
Отож, першим незамінна ведуча джазових атракцій у Львові Марта Більська представила гурт з Росії "Happy 55". За свою історію він кілька разів міняв склад (від дуету до кватртету), а зараз функціонує як тріо: Ярослав Борисов – клавіші, Олександр Битюцьких – ударні, Марк Гайдар – контрабас. Вагаючись якою мовою звертатися до публіки (так поінформувала ведуча:), вони, вклонившись, взялись за інструменти. Гм… Джаз…??..??.. Після першої ж композиції мені захотілося сьогоднішньому дню приписати префікс РОК-КЛАСИКА-АВАНГАРД-"Jazz Bez". Їх музика ритмічна і швидка. Мінімум імпровізації, соло окремих інструментів та незрозумілих ритмів. Більшість композицій починалися чітким ритмом і злагодженою грою всіх музикантів, що згодом перепливало у хаотичну плинність звучання кожного інструмента. Їхні мелодії нагадували чергування чорного і білого, темного і світлого, суму і радості, відчаю та піднесення, напруження і розслаблення, питання та відповіді. Першого завжди було більше, а другого – завжди достатньо.
Відігравши сім композицій, музиканти поклоном подякували залу і, не сказавши таки з весь виступ жодного слова, дали місце перерві.
По перерві на сцену вийшов музичний проект акордеоніста Єгора Забєлова та барабанщика Артема Злеського GURZUF (Болорусія). Хлопці грали відкрито та емоційно, відфільтровуючи від заповненого трохи менше ніж на три чверті залу філармонії тих, хто не розумів цього синтезу різних музичних стилів: від класики до хардкору. Незважаючи, що учасників гурту лише двоє, їх музика вражала своєю насиченістю та потужністю звучання.
Та невелика кількість публіки, якій припав до серця такий мікс, не відпускала GURZUF зі сцени. І навіть після того, як Марта Більська побажала всім приємного перегляду матчу Динамо – Барселона, не запросивши другий раз музикантів на сцену, Єгор вхопив акордеон та разом з Артемом потішив публіку заключною драйвовою композицією. Сплеск овацій провів хлопців за лаштунки сцени, а ми пішли готуватись до наступного буденного плавання, щоб ввечері сісти на святковий корабель джазу…
"Jazz Bez". День 8.
EMPE-3 (pl), Ігора Закуса та проект Z-Band (ua)
Хоча у Львівському повітрі вже попахувало морозцем і по трохи почав падати сніжок, восьмий день джазового фестивалю спішив зігріти нас своїми теплими несподіванками.
Отож, перший джоуль тепла подав квартет Матеуша Поспєшальскі - найвідомішого саксофоніста, мультиінструменталіста та композитора польської джазової сцени. Цей гурт з допомогою двох духових, ударних та контрабаса зумів впродовж 10 композицій представити широкий спекрт музичних стилів: від фолку, джазу й співу (!) до вільної інструментальної імпровізації.
Духові в цьому колективі виконували домінуючу роль. Вони ніби то сперечалися, то перегукувались на фоні ритмів барабану та контрабасу. Публіка вітала оплесками зіграність музикантів, відмінне відчуття своєї партії та емоційність фронт-мена.
На завершення EMPE-3-шки виконали надзвичайно романтичну та чуттєву композицію, під яку було приємно уявити біля себе прекрасну дівчину, червоно-чорний картатий плед та гарячий глінтвейн… Але ще не було завершення… Публіка, що заповнювала близько 2/3 залу театру Заньковецької, заглушила оплесками ведучу, що вийшла з-за лаштунків, і та запросила їх на біс.
Наступну порцію теплоти нам дарував Ігор Закус з проектом Z-Band. Перед їх виступом Марта Більська поділилась тим, що в жодних публікаціях не прочитаєш: басист Ігор Закус використовує свій талант і у групі ВІА "ГРА". Щож… дівчата мають хороший смак. :-)
Але повернімося до залу. Гурт (Дмитро Александров ("Бобін") — саксофон, Родіон Іванов — клавішні, Олександр Лебеденко — ударні інструменти, Денис Аду — труба, Володимир Шабалтас — соло-гітара) на чолі з найкращим басистом України Ігор Закусем розпочав свою першу частину виступу. До неї ввійшли композиції Гуцул, Колискова та Пісня під враженням. Ці твори мали експоненційне спадання мажорності мелодії. Остання була присвячена друзям Ігора Зенику та Олегу Крупаям, які перешли у світ іншого виміру.
Друга частина програми мала назву "Коломийки". Веселі та ритмічні джазові обробки коломийок та українських народних пісень піднесли настрій публіки та залишили по собі гарні враження. Ну і звичайно музикантів закликали на біс. :-)
Ось так гріється Львів у холодні грудневі вечори. Джазовий калорифер ще не загасне протягом двох днів. Тому поспішайте отримати і свою часточку тепла. | 
