Дійові особи:
Звіздар, 4 Пастушки, 2 Ангели, 3 Царі, Ірод, 2 Воїни, Жид, Жидівка, Циган, Біда, Смерть, Чорт.
Усі заходять до хати з колядою "Бог предвічний народився".
На передньому плані Звіздар, за ним Пастушки.
Всі: Христос родився!
О творіть двері, отворіть двері!
Ми йдемо без стриму,
Ми вам розкажем, ми вам розкажем
Веселу новину!
Христос родився!
Звіздар (стукає тричі палицею із звіздою):
Мир вкраїнській світлій хаті!
Просим, ґаздо, нас прийняти
Прославляти Христа-Бога...
Ох, важка була дорога.
Пастушок 1: Хай радість буде в вашій хаті!
На хвилю просим нас прийняти,
Пригода дивна нині стала:
У небі зірка засіяла.
Пастушок 2: Позолотила доди, гори,
Ліси, далекії простори,
І дивен голос розстелився,
Із неба Ангел нам з'явився.
Входять Ангели.
Ангел 1: Де з молока тече дорога,
Де безліч зір, де царство Бога,
Я звідти йду і вість веселу
Несу у вашу я оселю.
Ангел 2: На світ цей грішний нині
Прислав Господь свойого Сина.
Він народився у яскині.
Де бідні люди, де бидлина.
Ангел 1: Не лякайтесь, не смутітесь,
Сину Божому вклонітесь!
До вертепу поспішайте,
Сина Божого вітайте!
І всім людям говоріть,
Що Христос прийшов на світ!
Пастушок 1: Слава Богу, мир цій хаті,
Перестаньте сумувати!
Ми вам новину принесли,
Що всі темні сили щезли.
Пастушок 2: Весь світ нині звеселився,
Бо Син Божий народився,
І ви, браття, звеселіться,
Рожденному поклоніться!
Пастушок 3: Ясна зірка засвітила,
Нам дорогу возвістила
Аж до того Вифлеєму —
В ту країну незнайому,
Де Пречиста Сина мала,
Світ добром обдарувала.
Пастушок 4: Ми дорогами-стежками
Поспішали із дарами.
Там Ангели стали в лаву
Й заспівали Богу славу.
Пастирі там поклонились,
Богу щиро помолились
І славили Бога-Сина,
Що прийшла святая днина!
Коляда " Во Вифлеємі нині новина " .
Заходять три царі.
Цар 1: Ми з далеких доріг, чужоземних сторін.
Цар 2: Залишили свій почет увесь і палати.
Цар 3: І з дарами оцими йдемо нового царя привітати .
Жид (вбігає) : Ох, витаю ясне панство!
Які благородні панове!
Я щиро радий вас вітати
І прислужитись вам готовий —
В дорогу можу щось продати.
Жидівка: І далеко, добрі люди?
Може в корчмі лєпше буде?
Є в нас шинка і ковбаси,
Водка, піво, ананаси...
Треба би з дороги сісти,
Трохи випити і з'їсти.
Звіздар: Забирайся, Мошку, з хати,
Бо торгу не буде.
Нині хочуть святкувати
Усі чесні люди.
Царі відходять на другий план.
Жид: Ну, то купіть собі краму
У моїй крамниці.
Будуть тішитися ним дуже
Ваші молодиці!
А як грошей забракує,
То Моісєй Якович вам радо заборгує.
Пастушок 1: Ти наразі заборгуєш,
А потому не даруєш,
Людей з хати виганяєш
І маєтки забираєш.
Пастушок 2: Гей, спровадьте жидів з хати,
Ми не хочем торгувати.
Жид: Що?! Жида з хати виганяти,
Мошка в плечі випихати?
Щоб до вас Біда прийшла,
Щоб вам Циган коні вкрав,
Щоб вас Чорт у пекло взяв!
Чорт: Хто мене тут поминає,
Хто мене не забуває?
Там де бійки, сварки, крики,
Там мої грають музики!
Де нишпорять шахраї,
Там товариші мої.
А де всякі чарівниці.
Там мої рідні сестриці.
Бо я жвавий і моторний,
Тілько що я трохи чорний.
Тому й ім'я таке маю —
Чортом мене називають.
Біда: А я — ваша Біда,
Я вас всіх віддавна знаю!
Я вас мучу, пригинаю,
Відбираю ваші статки,
Не лишаю на вас й латки!
Сію вам у душі страх!
Сила в мене є в руках!
Циган (заходить):
Добрий вечір, ґаздиноньку!
Слава Богу, що покликали...
Бо мороз надворі (нюх, нюх) ,
Ой, як смачно салом пахне
У вашій коморі!
Я є циган щедрий,
У мію робити,
Кую, дую та й краду,
В мію ворожити.
Можу навіть жінку вкрасти,
У кого є файна.
Можу коника гнідого
Вивести з і стайні.
Можу ложку підгострити,
Голос підкувати,
А як дасте кусень сала —
На скрипці заграти.
Чорт: Добре, цигане і жиде,
Так треба робити,
Я подбаю, щоб вам в світі
Було добре жити.
Ану, цигане, заграй
Хоч би на гармошці,
А я з Мошком та Бідою
Погуляю трошки.
Чорт, Жид, Жидівка та Біда танцюють циганочку.
Пастушки: Боже, Боже, поможи
Позбутися цієї сатани.
З'являються Ангели, нечиста сила відходцть вбік.
Ангел 1: Мир вам, браття мої милі,
Тут слабкі пекельні сили.
Нічого ся не лякайте,
Тільки віру в Бог а майте.
А хто Бога споминає,
То там місця Чорт не має.
Ангел 2: Бог мене сюди послав,
Щоб я вас охороняв.
Стеріг і в хаті, і на полі
Людей від всякої недолі.
Хто горілки не буде пити,
Бари буде обминати,
Жінку, дітей шанувати —
Той завжди щасливий буде,
Й любитимуть його люди.
Жид (до Цигана) : Чуєш. що воно сказало?
Щоб хлоп пити перестало!
А як хлоп не буде пити,
З чого Мошко буде жити?
Чорт (до Мошка) : Не журися, любий свате,
Я буду людей цькувати,
Щоб на нашу йшли дорогу,
Менше щоб молились Богу,
Один одного щоб били,
Добре щоб горілку пили,
Отоді ми будем жили.
Ангел 1 (до Чорта):
Йди геть від них нечиста сило!
Звіздар: Геть, шубавці, з хати!
Жид: Ну-ну-ну!
Я вам, гайдамаки, ще свого докажу,
Я про вас усіх Іроду розкажу!
Циган, Чорт і Мошко втікають,
за хвилю входить цар Ірод з воїнами.
Воїн: Чого тут шум, чого всім треба?!
Ірод: Що за крики тут у хаті,
Я вас хочу запитати.
І скажіть також мені,
Хто за люди ви такі?
А то зараз всім від мене
Страшна кара буде.
Жид: Найяснійший, світлий царю,
Вони слугу твого вірного зобиджають,
А тебе тут зневажають!
Кажуть, що іншого царя мають.
Пастушок 1: Ти є цар, та тільки земний,
А вродився цар таємний,
Що буде понад царями,
Над землею, небесами.
Пастушок 2: То не цар, то вічний Бог,
Що панує без тривог!
Ти боїшся того Бога,
Бо лиха твоя дорога!
Ірод (грізно): Що?!!
Жид: Мій Царю, вони тут повідають
Про такії вісті,
Що цар світу народився...
В Вифлеємі місті!
Ірод (до воїна) :
Який там цар?! Що він плете?
Воїн: Мій царю, кажуть , що новина —
Що породила Діва Сина.
(Здивовано) :
Месію начебто — Царя усього Світу!
Обіцяного в Заповіті.
Ірод: Ха-ха! Зуміли розсмішити!
Воїн: Царю мій, прийшли зі Сходу мудреці,
Котрим відомо, що родився новий Цар,
Новий Землі Володар.
Ірод: Хто? Що? Месія? Цар?
Ти щось, певно, недочув!
Ану зараз же, мершій
Поклич зі Сходу мудреців!
Царі: Ми царі зі Сходу
У твій край приходим,
Поклонитись тій Дитині,
Що родилась в Палестині.
Цар 1: Я — цар єгипетського роду,
Де мій народ з давніх-давен
Пророкував і проповідував,
Що має народитись Божий Син —
Спаситель світу.
Побачив я зорю й дари з собою взяв,
Щоби малий Ісусик їх прийняв.
Цар 2: Я — цар індійського народу,
Де мій народ по горах і лісах блукає,
Різних богів собі шукає.
А сьогодні Ангел мені сповістив,
Що Христос ся народив.
І я дари з собою взяв,
Щоби Ісусик їх прийняв.
Цар 3: Я — цар грецького народу,
Я не боюсь нічого зроду.
Мій народ по морях гуляє
І Бога-Зевса величає.
А на Сході зоря засіяла
І дорогу мені показала.
І я дари з собою взяв,
Щоби Ісусик їх прийняв.
Ірод: Що ж, ідіть, ідіть у Вифлеєм
І царю вклоніться,
А назад будете йти —
Сюди поверніться.
Вкажете і мені путь,
Куди іти треба,
Бо вклонитися йому
В мене є потреба.
Царі виходять.
Ірод: Відколи я вчув оцю новину,
Що новий цар народився,
Не маю спочину.
Я не можу цього знести!
Я зітру цього Месію,
Бо трон мій царський
Забрати він не сміє!
Воїни!
Всіх дітей в краю зібрати,
Всіх дволітніх постинати!
Кожен хлопчик до двох літ
Хай загине! — Так зробіть!
А між ними певно й Він,
Знайде свій смертельний згин.
Воїн: Твій наказ святий для нас,
Ми виконуєм в цей час.
Ірод: І мале дитя в яскині
Мусите знайти ще нині!
Бо інакше — всім вам смерть!
Смерть: О! Хтось закликує за мною,
Готова я усіх стинать косою!
Ірод: Смерте люба. Смерте мила,
Т и завжди мені служила,
Всіх косила ворогів,
Всіх — кого я повелів.
А тепер скоси Отого,
Що в вертепі народився,
З Пречистої воплотився.
До воїна:Гей солдати мої вірні!
Воїн: Ми тут, царю!
Ірод: Ну то що? Всі діти вбиті?
Воїн: Так, мій царю!
Ангел 1: Не тішся, Іроде лукавий,
Нажився ти лихої слави.
Ніщо безкарно не пройде,
Ніщо безслідно не зникає,
І над катом кожним лютим
Меч долі звисає.
Ангел 2: Знай же, Іроде лукавий, — ось тобі новина:
Межи дітьми не убили ви Божого Сина!
Ірод (з розпачем) : Що?!! Бунт, зрада!!!
( Оговтавшись):
О Смерте, Смерте моя мила,
Ти всякий бунт ущент душила!
Прилинь, махни косою раз і вдруге,
Нехай згинуть з світу усі добрі люди!
Смерть (немов відлуння) : О -го-го-го!
Ні, синку, нам їх не здолати.
Тож зупинись й ходи зі мною
У темряви і вічності палати.
Бо мале Дитя в яскині
Має владу в світі нині,
Мушу я Йому служити,
А тебе я маю вбити.
Чорт (захекано):
Пройшов-я тисячі доріг,
Стоптав я тисячі чобіт,
Аж поки долетів сюди.
(Нюх, нюх) Ха-ха!
О, тут вже чую грішну душу!
Її з собою взяти в пекло мушу!
Чорт приступає до Ірода.
Ірод: Гей, сторожа!
Смерть (відганяє косою воїнів) :
Вона вже не поможе.
Ірод; О Смерте, Смерте моя мила!
Зостав мене, я жити хочу —
Усю тебе я озолочу!
Смерть: Від мене не відкупишся ти злотом, вражий сину,
Пішли зі мною в домовину!
Чорт: Ходім, ходім, мій любий царю,
Тебе в смолі я покупаю!
Ходім зі мною в пекло,
Там нам з тобою буде тепло!
Смерть косою за шию забирає Ірода,
Чорт підштовхує його рогачем.
Ангел 1: Поборено зло, лютий цар відступив,
Звалив його спільний до волі порив.
Хай згода й любов поміж вами панує,
Хай справами вашими серце керує,
Хай злоби і заздрості згине отрута,
Щоб Ірод ніколи не зміг повернутись!
А нині ми разом Ісуса вітаймо І
славу во віки Йому заспіваймо.
Коляда " Небо і земля нині торжествують " .
Ангел 2: Прощавайте, добрі люди,
Вже спокій від нині буде.
Щиро Господа благайте,
Своїх діток научайте.
Щоб до церкви всі ходили,
Щиро Богу ся молили,
Здержуйтеся від пустоти,
Не робіть батькам гризоти.
Ангел 1: В хаті клопіт не ведіть.
Із сусідами, звичайно,
Не сваріться, бо не файно.
Кожен з вас запам'ятав,
Як гірко Ірод умирав.
Він не хотів по правді жити,
Бога не хотів любити,
Все в гріхах бенкетував,
Чорту душу продавав.
Ангел 2: Шляхом Ірода не йдіть,
До Бога ся поверніть —
То вас Бог буде любити,
Буде вас благословити,
Пошле вам щасливу долю
І удома, і на полю.
Пастушок 1: Добре сталось, слава Богу,
Тож збираймося в дорогу!
Пастушок 2: Але заки вийдем з хати,
Треба щастя побажати.
Пастушок 3: Дім добром обдарувати.
Пастушок 4 (урочисто говорить і засіває):
Віншуєм вам нині, усі добрі люде,
Нехай поміч Божа завжди з вами буде.
Хай кожної днини, кожної години
Бог благословить вас, біда нехай загине!
Бувайте здорові разом з діточками,
Хай смутку і горя не буде між вами,
Худібка і джмілка нехай виростає,
А град, вогонь, туча — нехай вас минає.
Нехай добре родить жито і пшениця,
Усякеє збіжжя, усяка пашниця.
Христос ся рождає!
Жид (вбігає, захекано) :
Зачекайте, зачекайте,
Ви так просто не втікайте,
Ви так просто не ідіть,
Як прийшли, то шось просіть.
Господарі тут — хороші,
Вони мають грубі гроші:
Є доляри, троха гривні — Вони дати нам повинні.
Але гроші, щоб носити, Треба випить, закусити:
Тра' горілку, треба ш-шнапс-с,
Шоб ми пам'єтали вас!
А ше ковбаси і сала,
Шоб нас не лишилось мало,
А ше піввідра салату,
Шоб дійшли ми в крайню хату,
І конхвети в чоколяді,
Шоб дівчата були раді.
Як нам всьо тово даєте —
Проблем мати не будете,
Буде як і буде з ким,
Буде де і буде чим.
Буде вам усе вестися,
Приростати і нестися:
Гроші, діти й пацючки —
І великі "зірочки" (для військових)
Гроші, діти і пацята —
Все привалить вам у хату.
Й буде всьо nаtürlich gut
Аlles, аllеs nісht kарut!
Ангел 1: Прощавайте, мир в цій хаті,
Щасливі будьте і багаті,
Майте волю добру, гожу,
Тільки вірте в ласку Божу!
Ласка Божа вас спасе,
Край і нарід піднесе!
Звіздар: Ми на тому, добрі люди,
Коляду кінчаєм,
Щастя-долі цьому дому
Щиро всі бажаєм!
Виходять з колядою "Возвеселімся всі разом нині". |
