| |
Ми з тієї землі, де летять вдалині журавлі!..
Діти скіфів, степів і сивого Сварога!
Нам завіщано жити на нашій священній землі
За скрижалями щастя, любові і Бога!
Та коли вороги перейшли не свої береги –
Найдорожче у кожному серці відтяли,
Із запеклих руїн піднімалися всі, як один,
І стіною до бою звитяжного стали!
Приспів:
А душа все бентежиться ніч до світанку,
Їй немає межі, незгасимий віками вогонь,
Що палає у ній і, мов прапор, несе вишиванку,
Ще з дитинства святиню із маминих теплих долонь!
Мій народе – душа України святої,
Мій незламний найкращий на тисячі літ,
Під мелодію серця міцніють герої, -
Забриніла вона – і співає її цілий світ!
Ти у Книзі Життя чесну путь намалюєш дощем,
І по сірим шляхам - промінці майбуття,
А зажури сторінок торкнешся буремним вогнем,
І щоб світлом яскравим буяло життя!
Українська душа, славінь дня за добро і свободу
Пломеніє у серці, баладах, віршах...
Я кохаю тебе, мій незламний чудовий народе,
Моє щастя, мій біль і гаряча душа!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
