| |
Весна шумить грачами і струмками,
Ось-ось настане і зими кінець
За світлими весняними святами
Приходить квітень, тяжкий для сердець.
Зустріне в парку стела нас мовчазна.
Холодний мармур з краплями дощів,
Подякувала воїнам Вітчизна,
Тим, хто зібрався в стаї журавлів...
Приспів:
Чорнобильці ідуть від нас назавжди...
Збираються у зграї журавлів,
Летять, летять! Життя своє віддавши...
І тільки крик прекрасних тих птахів,
Відлуння тих чорнобильських шляхів...
А я живу, в роках переживаю,
Шукаю сенс у лабіринтах мрій.
Під ранок з болем в серці засинаю,
І сниться мені завжди там полк мій.
Весна шумить над гаєм перекатом,
Я вспоминаю завжди ті роки, той квітень,
Як і травень, в сорок п'ятом,
Де також гибли в пеклі мужики...
Приспів.
Махну рукою птахам перелітним,
Не поспішаю з вами в далину...
Не поспішаю стати я безсмертним.
Прийде мій час, я стрімку дожену.
Я не готовий з всіми попрощатись.
Не встиг ще все зробити на землі,
Як вирішить мене Господь позвати,
Як і в Чорнобилі я стану на чолі...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
