| |
Приспів:
Люлі-люлі... Люлі... |
Люлі-люлі... Люлі... |
Засни, серце, засни!.. |
Засни... Собі живи!.. | (2)
Ходжу-блуджу, навколо шум
У місті велико-велико-великому,
Відкрити би серце своє,
Та нікому... Нікому... Нікому...
Цвіте воно, як Божий рай,
Потай миру і не вмирає.
Ні любощам, ні милощам
Віри не йме, бо в ньому діра...
Полиці заставлені фото...
Забито на диску жорсткому...
Заповнені в пам'яті соти...
Та кажуть, що краще одному...
Ой, серденько моє закрите,
Ой, внутрішній мій тихий раю,
Не будеш ти більше розбите,
Я тебе закриваю!..
А люди навколо блукають самотні,
Люди не знають, а що буде потім...
Ховають себе у рутині й роботі...
Затихли серця, хоча щастя навпроти,
А людям заповнити би порожнечу,
Зібрати докупи розкидані речі,
Бо серце у грудях, мов глечик у печі,
Давить... І давить... І давить...
І давить... І давить на плечі...
Приспів.
Люлі-люлі... Люлі... | (4)
Речитатив:
Якої треба в світі награди?
Багатство або верх над ворогом?..
Люлі-люлі... Люлі...
Люлі-люлі... Люлі...
Діти тільки ганяються
За такими цяцьками,
А хто хоть раз заглянув
Через край світу,
Той іншого блага бажає... Поділитись сторінкою: 
| |
