Брате

Ген вітри у широкому полі
Бушували щодень гучніше,
Двоє йшли, не лякаючись долі,
Що збивала із ніг частіше.
Та спинами отої негоди
Одне одного, ніби крилами,
Затуляли - перемагали,
Бо по духу вже стали братами!

Приспів:
Сильний ти, коли брат
Протягне тобі руку!
Легше йти -
Подолати життєву науку.
Навпіл все - поділити
На двох кожен атом,
Бо найбільший скарб -
Називати тебе своїм братом!

Бачиш он, де видніє за полем,
Там ріка, а на ній пороги,
Ми з тобою на той бік зайдемо,
Як пройшли не одні дороги.
Бо з дитинства навчились обоє
Щиру дружбу повік цінувати,
І великої братолюбові
Жоден вітер не зможе зламати!

Приспів.

Поділитись сторінкою: