Острівецький вальс

А життя - це пісня,
Яку серце щомиті співа.
Хоч вже осінь пізня,
Але звідкись беруться слова.
Хто так гарно грає
На сопілці, що вся золота?
Пам'ять повертає
Мені юні, щасливі літа.

Приспів:
Як в дитинство моє, залюбки
Знов лечу я до вас, Острівки,
Де акації цвіт пахне на цілий світ,
Більш немає акацій таких!

Де б не був, я знаю,
Що милішого краю нема.
В сніг не заховає
Мою радість життєва зима.
А якщо спіткнуся
Я об камінь, неначе маля,
Мовчки усміхнуся,
Бо то рідна-прерідна земля.

Приспів.

І завжди чекають
Мене рідні мої Острівки.
Так мене стрічають,
Як колись зустрічали батьки.
Доле моя, доле,
Ти, як мати, у мене одна,
Дорога до болю
Ця Подільська моя сторона.

Приспів.

Поділитись сторінкою: