Пісні на слова Тараса Шевченка.

Пісня [далі П.] — одна з форм словесно-музичного мистецтва. Це невеликий твір, що поєднує поетичний текст і мелодію. Характеризується здебільшого простотою словесно-музичної будови.

П. виникла на ранньому етапі розвитку суспільства і відтоді відіграє важливу роль у житті всіх народів світу.

П. бувають народні і створені поетами та композито-рами-професіоналами. Між цими П. є тісний взаємозв'язок. На багатьох митців худож. слова й музики значною мірою вплинула нар. поетична творчість, а пісні, написані поетами і композиторами, часто стають народними.

На творчість Шевченка великий вплив мав укр. фольклор (див. Народна словесна творчість і Т.Г. Шевченко). Цей вплив позначився на тематиці, мотивах, образах та поетиці більшості його віршів.

Особливо близька за формою до нар. П. його рання творчість, де майже вся система образів і поетичних засобів народнопісенна.

Проте Шевченко не копіював фольклорних зразків, а творчо переосмислював їх, надавав нового звучання, пристосовуючи до ідейно-творчих завдань своєї поезії.

Завдяки близькості до нар. ідеалів багато віршів поета стало П.

До народнопісенного репертуару перейшло найбільше тих його поезій, що своїми мотивами, образами, символікою й ритмікою перегукувалися з нар. П.

Поетичний текст віршів Шевченка часто зазнавав при цьому змін: вирівнювалися строфи, зникали перенесення з однієї строфи в іншу чи замінювалися простішими, опускалися складні для сприймання слова та мовні звороти.

З ліричних віршів поета в нар. П. найчастіше переходили ті, в яких йшлося про безталанне життя сироти, наймита-бурлаки, козака, що шукає долі ("Тяжко-важко в світі жити", "Ой три шляхи широкії"), про розлуку, тяжку жіночу долю ("Нащо мені чорні брови", "Ой одна я, одна").

П. на слова Шевченка, як і народні, мають протяжні мінорні мелодії, окремі з них — романсовий характер.

Переходили в народнопісенний репертуар і Шевченкові твори пейзажної лірики, уривки з балад і поем, де змальовано одухотворену природу: "Садок вишневий коло хати", "Реве та стогне Дніпр широкий" та "Защебетав жайворонок" (уривки з балади "Причинна"), "По діброві вітер виє" (з балади "Тополя"), "Зоре моя вечірняя" (з поеми "Княжна").

П. ставали його поезії-медитації ("Думи мої, і думи мої, лихо мені з вами!", "Минають дні, минають ночі").

Нове звучання в нар. П. вносила політ. лірика Шевченка. Першим почали виконувати як революц. пісню його "Заповіт", згодом — "Ой виострю товариша", "Кругом неправда і неволя" (уривок з поеми "Єретик").

Перейшовши в нар. репертуар, П. на слова Шевченка стала жити самостійним життям, підлягаючи законам фольклорних творів.

Порівняно з фольклорними творами, П. на слова Шевченка мали яскравіше виражений громадянський пафос, у них звучав заклик до революц. боротьби.

Відзначалися вони й різноманітнішою будовою строфіки, своєріднішими композиційними особливостями, розгалуженішою ритмомелодикою, ніж народні.

П. на слова Шевченка поширювали серед мас безіменні самодіяльні митці і композитори-професіонали.

Деякі поетові вірші стали П. ще за його життя ["Тяжко-важко в світі жити". "Нащо мені чорні брови", "Така її доля" (уривок з балади "Причинна") та ін.].

У 1860 поезію "Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!" поклав на музику О. Рубець, 1868 музику до "Заповіту" створив М.В. Лисенко, згодом на цей твір писали музику М. Вербицький, Г. Гладкий, К. Стеценко та інші.

Більше як 80 пісень на слова Шевченка належить М.В. Лисенкові. Його традицію продовжили К. Стеценко ("Вечір", "Ой літа орел"), Я. Степовий ("Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!", "Зоре моя вечірняя", "Вітер з гаєм розмовляє"), С. Людкевич ("Сонце заходить, гори чорніють"), В. Заремба ("Нащо мені чорні брови", "І багата я"), А. Штогаренко ("Якби мені черевики") та ін.

Більшість обробок композиторів-професіоналів через репертуарні збірники, радіо , телебачення влилися в народнопісенний репертуар.

П. на слова Шевченка мали значний вплив на укр. народнопоетичну творчість. Вони внесли в нар. П. свіжі мотиви, ідеї, збагатили їх новим змістом, розширили мелодійне звучання.

Перехід Шевченкових поезій у нар. репертуар триває, кожне покоління і самодіяльних митців, і композиторів-професіоналів поповнює його новими зразками.

Абетковий перелік усіх пісень.